Малий нирець (Aythya nyroca) раніше належав до найпоширеніших качок не лише в Чехії, а й у значній частині Європи. Із середини минулого століття чисельність його популяції почала різко скорочуватися через зміни ландшафтів. Особливо негативно позначалося осушення мілководних заболочених територій, вкритих рослинністю, які забезпечують цим нирковим качкам сприятливі умови для гніздування та достатню кількість їжі.

Однак поступово відбувається відновлення природних водно-болотних угідь, і, схоже, малі нирці також реагують на ці зміни та знову стають частиною європейської гніздової орнітофауни. Сприяти цьому може й відновлення та зміцнення дикої популяції виду шляхом випуску особин, вирощених у зоопарках.

У сусідній Польщі малий нирець також належить до видів, що перебувають під загрозою. Тому у 2021 році було започатковано репатріаційний проєкт, який координують Вроцлавський університет і Зоопарк Вроцлав. Його мета — відновлення дикої популяції цієї качки в районі природного заповідника «Стави Міліцькі» (Stawy Milickie).

У проєкті беруть участь не лише польські зоопарки, а й зоопарки Словаччини, Угорщини, Німеччини, Франції та Чехії. Остравський зоопарк успішно розводить малих нирців, а в попередні роки вже передавав для випуску в природу молодих особин, вирощених природним способом.

Тепер десять молодих малих нирців із Острави вирушили до Польщі. Разом із п’ятьма особинами із Зоопарку Вроцлав їх випустили в природу у четвер, 17 вересня. Перед випуском усіх качок закільцювали для подальшої ідентифікації.

Нас дуже порадувало, що колеги з Вроцлава повідомили про спостереження за особиною, яку в попередні роки випустили на півдні Чехії. Це підтверджує, що птахи, які були природним способом вирощені своїми батьками в умовах зоопарку, можуть виживати у дикій природі й таким чином допомагати у відновленні ослабленої дикої популяції.

Підтримка місцевих видів є одним із ключових напрямів природоохоронної роботи сучасних зоопарків. Такі важливі природоохоронні установи допомагають захищати зникаючі види не лише шляхом їх утримання та розведення у своїх закладах (ex situ) і підтримки проєктів зі збереження видів у місцях їхнього природного поширення (in situ), а й шляхом охорони місцевого біорізноманіття, частиною якого є, зокрема, репатріаційні проєкти.

За кілька десятиліть Зоопарк Острава передав для випуску у дику природу понад 800 особин, найбільше серед них було сов і хижих птахів.